1. Словник української мови у 20 томах

напутіння

НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. напути́ти.

Вона давно звикла слухати .. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напутіння — напуті́ння іменник середнього роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. напутіння — -я, с., заст. Дія за знач. напутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напутіння — НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. напути́ти. Вона давно звикла слухати.. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (Н.-Лев., V, 1966, 233). Словник української мови в 11 томах