напутіння
напуті́ння
іменник середнього роду
арх.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напутіння — -я, с., заст. Дія за знач. напутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напутіння — НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. напути́ти. Вона давно звикла слухати .. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- напутіння — НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. напути́ти. Вона давно звикла слухати.. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (Н.-Лев., V, 1966, 233). Словник української мови в 11 томах