напутіння
напуті́ння
-я, с., заст.
Дія за знач. напутити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напутіння — напуті́ння іменник середнього роду арх. Орфографічний словник української мови
- напутіння — НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. напути́ти. Вона давно звикла слухати .. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- напутіння — НАПУТІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. напути́ти. Вона давно звикла слухати.. напутіння од своєї мачухи і вже не огризалась (Н.-Лев., V, 1966, 233). Словник української мови в 11 томах