нариватися
НАРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док., на кого – що, розм.
1. Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним).
[Геся:] Будь, Соню, дуже, дуже обережна. В квартиру й на хвилину не заходь, бо можна знов на засідку нарватись (С. Голованівський);
– Ой, хлопче, нарвемось на патрулів, – застережливо мовив єфрейтор, притиснувшись до паркана (Ю. Бедзик).
2. Те саме, що наража́тися 2.
Подія зі смертю коронного полковника від рук сліпого кобзаря не обіцяла нічого хорошого, і нариватися в місті на лихо ніхто не мав наміру (Іван Ле);
Ще не раз в той день наривався Микола на різні неприємності (Ю. Збанацький).
3. перев. док. Несподівано наскочити.
Лучилося на його біду, що якраз на той час нарвався інспектор: риючись у шкільних паперах, він побачив записані гроші й став питати Райка, де вони (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- нариватися — нарива́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нариватися — -аюся, -аєшся, недок., нарватися, -вуся, -вешся, док., на кого – що, розм. 1》 Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним). 2》 Те саме, що наражатися 2). 3》 перев. док. Несподівано наскочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нариватися — НАРАЗИ́ТИСЯ (своїми вчинками, діями поставити себе під загрозу з боку кого-, чого-небудь, у небезпечне, скрутне становище, викликати несподівані та небажані для себе наслідки), НАРВА́ТИСЯ розм., НАСКО́ЧИТИ розм.; НАПРОСИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- нариватися — НАРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док., на кого — що, розм. 1. Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним). [Геся:] Будь, Соню, дуже, дуже обережна. Словник української мови в 11 томах