нариватися

НАРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док., на кого — що, розм.

1. Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним).

[Геся:] Будь, Соню, дуже, дуже обережна. В квартиру й на хвилину не заходь, бо можна знов на засідку нарватись (Голов., Драми, 1958, 249);

— Ой, хлопче, нарвемось на патрулів, — застережливо мовив єфрейтор, притиснувшись до паркана (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193).

◊ Не на то́го (таки́х, таку́ і т. ін.) нарва́вся — не такий хто-небудь наївний і некмітливий, як це здається.

— Мовчить? — усміхнувся Сагайдак. — А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (Кучер, Трудна любов, 1960, 551).

2. Те саме, що наража́тися 2.

Подія зі смертю коронного полковника від рук сліпого кобзаря не обіцяла нічого хорошого, і нариватися в місті на лихо ніхто не мав наміру (Ле, Хмельницький, І, 1957,37);

Ще не раз в той день наривався Микола на різні неприємності (Збан., Курил. о-ви, 1963, 111).

3. перев. док. Несподівано наскочити.

Лучилося на його біду, що якраз на той час нарвався інспектор: риючись у шкільних паперах, він побачив записані гроші й став питати Райка, де вони (Вас., І, 1959, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нариватися — нарива́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нариватися — -аюся, -аєшся, недок., нарватися, -вуся, -вешся, док., на кого – що, розм. 1》 Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним). 2》 Те саме, що наражатися 2). 3》 перев. док. Несподівано наскочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нариватися — НАРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док., на кого – що, розм. 1. Несподівано, випадково зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь (перев. небажаним). [Геся:] Будь, Соню, дуже, дуже обережна. Словник української мови у 20 томах
  4. нариватися — НАРАЗИ́ТИСЯ (своїми вчинками, діями поставити себе під загрозу з боку кого-, чого-небудь, у небезпечне, скрутне становище, викликати несподівані та небажані для себе наслідки), НАРВА́ТИСЯ розм., НАСКО́ЧИТИ розм.; НАПРОСИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови