наривний

НАРИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до нари́в.

НАРИВНИ́Й, а́, е́. Який використовують при лікуванні наривів.

Наривний пластир.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наривний — нари́вний прикметник від: нари́в: нари́вна пове́рхня наривни́й прикметник призначений для лікування наривів; такий, що спричиняє нариви — про газ Орфографічний словник української мови
  2. наривний — I нар`ивний-а, -е. Прикм. до нарив. II наривн`ий-а, -е. Якого використовують у лікуванні наривів. Наривний пластир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наривний — НАРИВНИ́Й, а́, е́. Який використовують при лікуванні наривів. Наривний пластир. НАРИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до нари́в. Наривна площа. Словник української мови у 20 томах