наскрекотати
НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАСКРЕКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., розм.
1. Поскрекотати довго.
2. перен. Швидко наговорити чого-небудь.
[Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький);
Наскрекотала [полільниця], як сорока, та й далі (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскрекотати — наскрекота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наскрекотати — -кочу, -кочеш, док., розм. 1》 Поскрекотати довго. 2》 перен. Швидко наговорити чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наскрекотати — НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, док., розм. 1. Поскрекотати довго. 2. перен. Швидко наговорити чого-небудь. [Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (Крон. Словник української мови в 11 томах