1. Орфографічний словник української мови

наскрекотати

наскрекота́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскрекотати — -кочу, -кочеш, док., розм. 1》 Поскрекотати довго. 2》 перен. Швидко наговорити чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наскрекотати — НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і НАСКРЕКОТІ́ТИ, кочу́, коти́ш, док., розм. 1. Поскрекотати довго. 2. перен. Швидко наговорити чого-небудь. [Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Словник української мови у 20 томах
  3. наскрекотати — НАСКРЕКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш, док., розм. 1. Поскрекотати довго. 2. перен. Швидко наговорити чого-небудь. [Карпо:] Цокотуха! Достоменна сорока білобока: наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (Крон. Словник української мови в 11 томах