насланий

НА́СЛАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до насла́ти¹.

Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (О. Гончар);

– Вона знала, що цієї ночі вони [чари] будуть наслані на неї, на те місце, й поклала мене (Ю. Мушкетик);

– Біда ця в мене, коли сказать, молодий чоловіче, по правді, наслана, бо покарав мене Бог сусідкою, сущою відьмою (Валерій Шевчук);

// на́слано, безос. пред.

– Вже й не знаю, чи на мене наслано, чи майстри оцю хату закладали на моє лихо (І. Нечуй-Левицький);

Догадалась тоді баба, що то на нього нечисту силу наслано, покропила свяченою водою, і дід відійшов (Григорій Тютюнник);

Усiм невiрним хомам я вiдповiв би: наслано на мене ворожбу (Р. Федорів).

НА́СЛАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до насла́ти².

Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Іван Ле);

Конюший .. підводиться на насланій неподалік від Всеволода постелі (Д. Міщенко);

// на́слано, безос. пред.

В курені зеленої трави наслано, щоб можна було .. подрімати годину-другу (Остап Вишня);

Очерет на покрівлі тільки-но наслано (Валерій Шевчук).