насланий
НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насла́ти¹.
Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (Гончар, II, 1959, 374);
// на́слано, безос. присудк. сл.
— Вже й не знаю, чи на мене наслано, чи майстри оцю хату закладали на моє лихо (Н.-Лев., III, 1956, 252);
Догадалась тоді баба, що то на нього нечисту силу наслано, покропила свяченою водою, і дід відійшов (Тют., Вир, 1964, 16).
НА́СЛАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насла́ти².
Конюший.. підводиться на насланій неподалік від Всеволода постелі (Міщ., Сіверяни, 1961, 138);
Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Ле, Клен. лист, 1960, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насланий — на́сланий 1 дієприкметник присланий на́сланий 2 дієприкметник настелений Орфографічний словник української мови
- насланий — (- лихо) накликаний, напущений, наврочений; (- шар чогось) настелений, розстелений. Словник синонімів Караванського
- насланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати I. || наслано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насланий — НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до насла́ти¹. Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (О. Словник української мови у 20 томах
- насланий — На́сланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)