насланий
на́сланий
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати I.
|| наслано, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насланий — на́сланий 1 дієприкметник присланий на́сланий 2 дієприкметник настелений Орфографічний словник української мови
- насланий — (- лихо) накликаний, напущений, наврочений; (- шар чогось) настелений, розстелений. Словник синонімів Караванського
- насланий — НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до насла́ти¹. Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (О. Словник української мови у 20 томах
- насланий — На́сланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насланий — НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насла́ти¹. Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (Гончар, II, 1959, 374); // на́слано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах