насланий

на́сланий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати I.

|| наслано, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наслати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насланий — на́сланий 1 дієприкметник присланий на́сланий 2 дієприкметник настелений Орфографічний словник української мови
  2. насланий — (- лихо) накликаний, напущений, наврочений; (- шар чогось) настелений, розстелений. Словник синонімів Караванського
  3. насланий — НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до насла́ти¹. Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (О. Словник української мови у 20 томах
  4. насланий — На́сланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. насланий — НА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насла́ти¹. Увечері танки входять у Чаплинку.., матері відхрещуються, як від нечистої сили, від насланих панами сюди сталевих оцих страхіть (Гончар, II, 1959, 374); // на́слано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах