наставницький
НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е.
Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином.
Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува, ще не задав якогось закарлючистого запитання й не обернув його наставницьку проповідь на легковажну дискусію (С. Добровольський);
Керівничка обмежувалась лише наставницькою розмовою на виховній годині (Любко Дереш);
// Власт. начальникові; повчальний.
– Ви розумієте мене? – звернувся [Ауер] до неї наставницьким тоном (А. Хижняк);
Полковник ще розмовляв з начальником штабу, батькiвським, наставницьким тоном щось розтлумачував (Р. Андріяшик);
– Якщо приймеш хрест од папи Бенедикта, – тихим наставницьким голосом проказав Свенельд, – імператор Оттон Другий захистить тебе від усіх недругів (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наставницький — наста́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
- наставницький — -а, -е. Який містить вказівки або поради діяти певним чином. || Власт. начальникові; повчальний. || Пов'язаний з діяльністю наставника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наставницький — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- наставницький — НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином. Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува... Словник української мови в 11 томах