1. Словник української мови в 11 томах

наставницький

НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином.

Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува, ще не задав якогось закарлючистого запитання й не обернув його наставницьку проповідь на легковажну дискусію (Добр., Ол. солдатики, 1961, 115);

// Власт. начальникові; повчальний.

— Ви розумієте мене? — звернувся [Ауер] до неї наставницьким тоном (Хижняк, Тамара, 1959, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставницький — наста́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. наставницький — -а, -е. Який містить вказівки або поради діяти певним чином. || Власт. начальникові; повчальний. || Пов'язаний з діяльністю наставника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наставницький — НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Який містить у собі вказівки або поради діяти певним чином. Йому важливо було дотягти якось до кінця уроку, щоб Сашко, бува... Словник української мови у 20 томах
  4. наставницький — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови