1. Словник української мови в 11 томах

наставництво

НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.).

Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Рад. Укр., 9.XII 1973, 1);

Ударництво, стахановський рух, наставництво, рух за комуністичне ставлення до праці є кращим засобом виховання усіх трудівників (Хлібороб Укр., 12, 1975. 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставництво — наста́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наставництво — -а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). || Форма професійної підготовки і виховання молоді на виробництві, яка здійснюється наставниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наставництво — НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в наданні кому-небудь допомоги порадами, навчанням і т. ін. Набуває широкого поширення наставництво старших письменників над молодими (Ю. Збанацький); // Робота наставника (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах