наставництво

наста́вництво

-а, с.

Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.).

|| Форма професійної підготовки і виховання молоді на виробництві, яка здійснюється наставниками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставництво — наста́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наставництво — НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в наданні кому-небудь допомоги порадами, навчанням і т. ін. Набуває широкого поширення наставництво старших письменників над молодими (Ю. Збанацький); // Робота наставника (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. наставництво — НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах