наставництво
НАСТА́ВНИЦТВО, а, с.
Діяльність, що полягає в наданні кому-небудь допомоги порадами, навчанням і т. ін.
Набуває широкого поширення наставництво старших письменників над молодими (Ю. Збанацький);
// Робота наставника (у 1 знач.).
Було ще слово й від курсантів, цю місію взяв на себе смаглюватий, на татарина схожий юнак, учасник останнього рейсу. Цей не тягнув довго, подякував Ягничеві за наставництво, за мудрість (О. Гончар);
Наставництво й виховання молодих письменників М. Коцюбинський поєднував з усіляким заохоченням їх до літературної діяльності, з матеріальною підтримкою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наставництво — наста́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наставництво — -а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). || Форма професійної підготовки і виховання молоді на виробництві, яка здійснюється наставниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наставництво — НАСТА́ВНИЦТВО, а, с. Діяльність, що полягає в поданні допомоги порадами, навчанням і т. ін.; заняття наставника (у 1 знач.). Слід всіляко підтримувати й розвивати благородний рух наставництва, шефства ветеранів праці над молодими виробничниками (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах