1. Словник української мови у 20 томах

насталювання

НАСТА́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наста́лювати.

Насталювання проводять у ваннах з кераміки, кислотостійкого бетону або емалевих із кислотостійким покриттям (з наук. літ.);

// Насталена частина чого-небуь.

Павло .. узяв сокиру, що з-під лави насталюванням блищала (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насталювання — наста́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. насталювання — -я, с. Дія за знач. насталювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насталювання — НАСТА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наста́лювати. Словник української мови в 11 томах
  4. насталювання — Насталювання, -ня с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89). Словник української мови Грінченка