насталювання

Значення в інших словниках

1. насталювання — наста́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. насталювання — -я, с. Дія за знач. насталювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насталювання — НАСТА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наста́лювати. Насталювання проводять у ваннах з кераміки, кислотостійкого бетону або емалевих із кислотостійким покриттям (з наук. літ.); // Насталена частина чого-небуь. Павло .. узяв сокиру, що з-під лави насталюванням блищала (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
4. насталювання — Насталювання, -ня с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89). Словник української мови Грінченка