настараний

НАСТА́РАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до настара́ти.

Суворо зваживши “на око” настарану за літо пашу, господарі стали ощадливіше годувати худобу (В. Бабляк);

Вночі я не мерз, а вдень мав на чому спекти настарану їду. За нею нишпорив я від рання до смерку (М. Дочинець).