настаратися

НАСТАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Те саме, що надба́ти 1.

– Все оте багатство, що ми з батьком настаралися, теж твоє (В. Кучер);

– До вечора на полукіпок поволеньки настараюсь. І то якась поміч людям. Гріх тепер живій людині не жнивувати (М. Стельмах);

– Покладіть мене в ньому [платті] в домовину .. Й закутайте в оцю хустину, – вона дістала зі скрині кремову хустку з пишними червоними квітками. – Все це я настаралася на свої заробітки (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настаратися — настара́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. настаратися — див. дбати Словник синонімів Вусика
  3. настаратися — -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що надбати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настаратися — НАЖИ́ТИ що, рідше чого (поступово зібрати, нагромадити матеріальні цінності, майно, гроші), НАБУ́ТИ, НАДБА́ТИ, ПРИДБА́ТИ, ЗАЖИ́ТИ розм., ПРИЖИ́ТИ розм. рідше, НАСТАРА́ТИСЯ без додатка, рідше чого, розм. Словник синонімів української мови
  5. настаратися — НАСТАРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що надба́ти 1. — Все оте багатство, що ми з батьком настаралися, теж твоє (Кучер, Трудна любов, 1960, 417). Словник української мови в 11 томах