настирливо
НАСТИ́РЛИВО.
Присл. до насти́рливий.
– Петрик, Петрик! – тихо, але настирливо казав Клим, – ось підожди, я щось тебе запитаю (С. Васильченко);
Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Л. Смілянський);
Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (І. Нечуй-Левицький);
Біля самісіньких дверей канцелярії три жінки настирливо домагалися, щоб їх пустили до голови артілі (Г. Епік).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настирливо — насти́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- настирливо — Присл. до настирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настирливо — НАСТИ́РЛИВО. Присл. до насти́рливий. — Петрик, Петрик! — тихо, але настирливо казав Клим, — ось підожди, я щось тебе запитаю (Вас., І, 1959, 98); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Сміл. Словник української мови в 11 томах