1. Словник української мови в 11 томах

настирливо

НАСТИ́РЛИВО. Присл. до насти́рливий.

— Петрик, Петрик! — тихо, але настирливо казав Клим, — ось підожди, я щось тебе запитаю (Вас., І, 1959, 98);

Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Сміл., Сашко, 1954, 154);

Мрії ворушились серед мертвої тиші завзятущо, настирливо, навратливо (Н.-Лев., IV, 1956. 256);

Біля самісіньких дверей канцелярії три жінки настирливо домагалися, щоб їх пустили до голови артілі (Епік, Тв., 1958, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настирливо — насти́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. настирливо — Присл. до настирливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настирливо — НАСТИ́РЛИВО. Присл. до насти́рливий. – Петрик, Петрик! – тихо, але настирливо казав Клим, – ось підожди, я щось тебе запитаю (С. Васильченко); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач (Л. Словник української мови у 20 томах