настогидливий

НАСТОГИ́ДЛИВИЙ, а, е, розм.

Який дуже набридає, надокучає.

Дзвонили настогидливі дзвони до вечірні (Іван Ле);

З прогнутих уст Погиби все частіше вибиваються широкі підсічені зуби, і вони, і настогидливий комар, що оженився на мусі, і філософія Погиби починають обурювати Підіпригору (М. Стельмах).