1. Словник української мови у 20 томах

настовик

НА́СТОВИК, а, ч., мисл.

Заєць раннього весняного приплоду або заєць, вбитий при полюванні по насту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настовик — на́стовик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. настовик — -а, ч. Заєць зимового виплоду, що народився під час насту, який утворився при першому таненні снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови