настовик

на́стовик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настовик — -а, ч. Заєць зимового виплоду, що народився під час насту, який утворився при першому таненні снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настовик — НА́СТОВИК, а, ч., мисл. Заєць раннього весняного приплоду або заєць, вбитий при полюванні по насту. Словник української мови у 20 томах