настовик

на́стовик

-а, ч.

Заєць зимового виплоду, що народився під час насту, який утворився при першому таненні снігу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настовик — на́стовик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. настовик — НА́СТОВИК, а, ч., мисл. Заєць раннього весняного приплоду або заєць, вбитий при полюванні по насту. Словник української мови у 20 томах