настогидливо
НАСТОГИ́ДЛИВО, розм.
Присл. до настоги́дливий.
Настогидливо різало слух безугавне порощання у вікна звихреного вітром крупнистого снігу (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НАСТОГИ́ДЛИВО, розм.
Присл. до настоги́дливий.
Настогидливо різало слух безугавне порощання у вікна звихреного вітром крупнистого снігу (Іван Ле).