наступ
НА́СТУП, у, ч.
Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед.
Богунці миттю розсипалися в степ і почали наступ бігом (О. Довженко);
Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (Іван Ле);
* Образно. Не такий сом упіймався, щоб відразу його витягти! Чи не перейде він сам у наступ і чи не потягне на дно до себе риболова? (О. Донченко);
// Інтенсивні дії для досягнення бажаних наслідків.
М. Хвильовий бачив, що починається наступ на політичні свободи громадян Дальший наступ австрійської бюрократичної держави на традиційні форми громадського самоуправління в другій половині XIXст. проявився в організації так званих повітових рад (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наступ — на́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наступ — (військ) просування <�вперед>, г. офензива, (навальний) атака, (на фортецю) приступ <�штурм> чого; (на соціяльне зло) кампанія. Словник синонімів Караванського
- наступ — -у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. || Інтенсивні дії для досягнення бажаних наслідків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наступ — БОРОТЬБА́ з ким-чим, проти кого-чого (діяльність, спрямована на подолання або знищення кого-, чого-небудь), ВІЙНА́ підсил., ПРЯ заст., книжн.; НА́СТУП перев. на кого-що (активні дії проти кого-, чого-небудь). Рустем поправлявся. Словник синонімів української мови
- наступ — НА́СТУП, у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. Богунці миттю розсипалися в степ і почали наступ бігом (Довж., І, 1958, 176); Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (Ле, Опов. Словник української мови в 11 томах
- наступ — Наступ, -пу м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18. Словник української мови Грінченка