наступ
БОРОТЬБА́ з ким-чим, проти кого-чого (діяльність, спрямована на подолання або знищення кого-, чого-небудь), ВІЙНА́ підсил., ПРЯ заст., книжн.; НА́СТУП перев. на кого-що (активні дії проти кого-, чого-небудь). Рустем поправлявся. Його одвідували товариші, галасливий жвавий гурток, який уважав рану Рустемову почесною, бо він дістав її у боротьбі з забобонами (М. Коцюбинський); Уже так споконвіку провадилась у підліщан непримиренна війна з лановими та ставчанами (Є. Кротевич); На прю ми стали проти царства тьми (М. Рильський); Наступ на рак.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наступ — на́ступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наступ — (військ) просування <�вперед>, г. офензива, (навальний) атака, (на фортецю) приступ <�штурм> чого; (на соціяльне зло) кампанія. Словник синонімів Караванського
- наступ — -у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. || Інтенсивні дії для досягнення бажаних наслідків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наступ — НА́СТУП, у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. Богунці миттю розсипалися в степ і почали наступ бігом (О. Довженко); Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (Іван Ле); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- наступ — НА́СТУП, у, ч. Бойові дії військ проти противника, який обороняється, з метою просування вперед. Богунці миттю розсипалися в степ і почали наступ бігом (Довж., І, 1958, 176); Наші танкісти від оборони перейшли в наступ (Ле, Опов. Словник української мови в 11 томах
- наступ — Наступ, -пу м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18. Словник української мови Грінченка