насунений
НАСУ́НЕНИЙ, НАСУ́НУТИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до насу́нути 1.
Він був у .. шапці, насуненій аж на брови (Л. Мартович);
На ньому довга сіра шинель наопашки, каска з козирком, низько насуненим на чоло (О. Полторацький);
Насунута наперед хустка ледве давала бачити худе змучене обличчя (Б. Грінченко);
// у знач. прикм.
Цікаво було бачити обличчя й очі [шпигуна] в той час. Але туманний вечір, насунена шапка й настовбурчений ковнір заважали (Мирослав Ірчан);
Розвідник, сердито блимаючи на полоненого з-під насунутої вушанки, пояснив, що хотів знати, як в угорській армії вітаються (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насунений — насу́нений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- насунений — насунутий, -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до насунути 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насунений — НАСУ́НЕНИЙ, НАСУ́НУТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до насу́нути 1. Він був у.. шапці, насуненій аж на брови (Март., Тв., 1954, 435); На ньому довга сіра шинель наопашки, каска з козирком, низько насуненим на чоло (Полт., Повість.. Словник української мови в 11 томах