насунений
насу́нений
насунутий, -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до насунути 1).
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насунений — насу́нений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- насунений — НАСУ́НЕНИЙ, НАСУ́НУТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до насу́нути 1. Він був у .. шапці, насуненій аж на брови (Л. Мартович); На ньому довга сіра шинель наопашки, каска з козирком, низько насуненим на чоло (О. Словник української мови у 20 томах
- насунений — НАСУ́НЕНИЙ, НАСУ́НУТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до насу́нути 1. Він був у.. шапці, насуненій аж на брови (Март., Тв., 1954, 435); На ньому довга сіра шинель наопашки, каска з козирком, низько насуненим на чоло (Полт., Повість.. Словник української мови в 11 томах