1. Словник української мови у 20 томах

насінник

НАСІ́ННИК, а, ч.

1. Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння.

Жовтавими острівками-цятками плавали на зеленому фоні [тютюнів] вершечки насінників (О. Десняк);

От уже на його [Тимофія] руці красується .. невеличкий золотистий плід [грушки]. Він рокушує його: холодний терпкий сік освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінники (М. Стельмах);

Почався обмолот насінників багаторічних трав (з газ.);

// Дерево, залишене при суцільному вирубуванні лісу для обсіменіння лісосік.

На полі піднялись угору жайворонки, заворкували на дубі-насіннику горлиці, закували зозулі (В. Гжицький).

2. Ділянка, відведена для вирощування рослин на насіння разом з такими рослинами.

Орати насінник люцерни краще в серпні-вересні залежно від зони, вносячи належну кількість мінеральних добрив (з наук.-попул. літ.);

Насінники, як правило, виділяють із загальних посівів з кращим травостоєм, не уражених повитицею та іншими карантинними бур'янами (з наук. літ.).

3. Фахівець із насінництва.

Селекціонери і насінники вносять великий внесок у сортове оновлення полів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насінник — насі́нник 1 іменник чоловічого роду рослна, фахівець насі́нник 2 іменник чоловічого роду, істота фахівець Орфографічний словник української мови
  2. насінник — -а, ч. 1》 Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння. || Дерево, залишене за суцільного вирубування лісу для обсіменіння лісосік. 2》 Ділянка, відведена для вирощування рослин на насіння разом із такими рослинами. 3》 Фахівець із насінництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насінник — Дворічна рослина, що виросла із саджанця або живця (напр., кореня буряка чи цибулі), і з якої на другий рік вегетації отримують насіння. Універсальний словник-енциклопедія
  4. насінник — Насі́нник, ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. насінник — НАСІ́ННИК, а, ч. 1. Рослина, плід рослини, а також зерна, бульби і т. ін., залишені на насіння. Жовтавими острівками-цятками плавали на зеленому фоні [тютюнів] вершечки насінників (Десняк, Десну.. Словник української мови в 11 томах
  6. насінник — Насінник, -ка м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Словник української мови Грінченка