натуркувати
НАТУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́РКАТИ, аю, аєш, НАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.
1. кого. Спонукати, підбурювати, намовляти кого-небудь виконати, зробити щось.
Біля школи тим часом ще танці .. Батьки та вчителі порозходились, лише недремний майор Яцуба походжає, натуркує молодого Мамайчука: – Пора .. включити радіолу... (О. Гончар).
2. тільки недок., кому. Потай наговорювати, нашіптувати комусь про кого-небудь.
Став [письмоводитель] справникові натуркувати, що, каже, у такім-то селі є великий мошенник (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Всі ж знають, – натуркувала людям Княжевичиха, – що Павло сам увірвався того вечора до чумакової хати на заручини та вилаяв, ще й прокляв Княжевичів з Чумаченками (В. Кучер).
◇ (1) Нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому – наговорити кому-небудь щось погане про кого-, що-небудь.
– Гаріфуліна отруїли лікарі... Аж очима сердито блиснув Меджінов. – Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко);
– Ну, скажіть мені, будьте ласкаві, – обернувся до нього Євгеній, – що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко);
– Це ти про Голуба? – різко повернувся до Кайдашенка Бачура. – Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський);
(2) Нату́ркувати / нату́ркати го́лову кому – стомлювати кого-небудь розмовами.
– І ти питаєш себе: чого вона хоче?.. І чи довіку думає натуркувати мені голову своїми..: чи тямиш? чи знаєш? (І. Франко);
– Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала!.. Йди, йди собі; ми і самі розберемо, що треба робити (Г. Квітка-Основ'яненко).
Значення в інших словниках
- натуркувати — нату́ркувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- натуркувати — Спонукати, підбурювати, накручувати; (потай) нашіптувати, наговорювати; док. НАТУРКАТИ, натурчати; (голову) затуркати, забити торохтінням; (у голову) наговорити. Словник синонімів Караванського
- натуркувати — див. ганьбити; говорити; підбурювати Словник синонімів Вусика
- натуркувати — -ую, -уєш, недок., натуркати, -аю, -аєш і натурчати, -чу, -чиш, розм. 1》 перех.Спонукати, підбурювати до чого-небудь. 2》 тільки недок., неперех. Потай наговорювати, нашіптувати комусь про кого-небудь. Натуркати голову комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натуркувати — нату́ркувати / нату́ркати го́лову кому. Стомлювати кого-небудь розмовами. — І ти питаєш себе: чого вона хоче?.. І чи довіку думає натуркувати мені голову своїми..: чи тямиш? чи знаєш? (І. Франко); — Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала!.. Фразеологічний словник української мови
- натуркувати — НАШІ́ПТУВАТИ (кому — потай наговорювати комусь про кого-, що-небудь), НАТУ́РКУВАТИ розм. — Док.: нашепта́ти, нату́ркати. В анкеті поет визначав соцпоходження свого батенька словом "службовець". Словник синонімів української мови
- натуркувати — НАТУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́РКАТИ, аю, аєш і НАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, розм. 1. перех. Спонукати, підбурювати до чого-небудь. Бач, чого захотілося: військо червоне поділити.. Словник української мови в 11 томах
- натуркувати — Натуркувати, -кую, -єш сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо. Словник української мови Грінченка