1. Словник синонімів української мови

натуркувати

НАШІ́ПТУВАТИ (кому — потай наговорювати комусь про кого-, що-небудь), НАТУ́РКУВАТИ розм. — Док.: нашепта́ти, нату́ркати. В анкеті поет визначав соцпоходження свого батенька словом "службовець". А гострі язики нашіптують, що цей службовець колись іменував себе паном Коростилевським... (Я. Гримайло); Він бачив, як пан професор обернувся і щось сказав угорцям. ..Що він їм натуркує? (О. Гончар). — Пор. 1. обмовля́ти.

ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.; ПІДОХО́ЧУВАТИ, НАКРУ́ЧУВАТИ (змушуючи діяти швидше, енергійніше тощо). — Док.: підмо́вити, підговори́ти, намо́вити, наговори́ти, наспіва́ти, підучи́ти, нату́ркати (натурча́ти), нара́дити, приговори́ти діал. підохо́тити, накрути́ти. Стала (мачуха) підмовляти батька, щоб женити сина (А. Головко); Пані наша й панночки підговорили її, щоб випросила собі Одарку, щоб то бідну дівчину завезти геть од пана (Марко Вовчок); — Ми тобі ніякого лиха не зробимо. Заховайся, — намовляв господар, в тривозі поглядаючи на горище (Д. Бедзик); Сповістили царя-поганина, що там і там, у млинаря, є золотогривий кінь. Цар прийшов подивитись і наговорює млинаря продати коня (казка); — Оце одну (громаду) якось настягав я; держу, підучую боротись, — та не знаю, що з цього вийде... (Панас Мирний); Бач, чого захотілося: військо червоне поділити... Ще й її натуркують, щоб вона від імені своїх криничан вимагала цього (О. Гончар); Тітка Тема нараджує мене "до шлюбу" (Ірина Вільде); Приговорила (Оришка) одного кума випросити в управителя невеличкий шматочок цілини (Панас Мирний); На ритті окопів не лінувався (Яків), навіть інших підохочував (Є. Гуцало); — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (О. Досвітній). — Пор. підбу́рювати, 1. схиля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуркувати — нату́ркувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натуркувати — Спонукати, підбурювати, накручувати; (потай) нашіптувати, наговорювати; док. НАТУРКАТИ, натурчати; (голову) затуркати, забити торохтінням; (у голову) наговорити. Словник синонімів Караванського
  3. натуркувати — див. ганьбити; говорити; підбурювати Словник синонімів Вусика
  4. натуркувати — -ую, -уєш, недок., натуркати, -аю, -аєш і натурчати, -чу, -чиш, розм. 1》 перех.Спонукати, підбурювати до чого-небудь. 2》 тільки недок., неперех. Потай наговорювати, нашіптувати комусь про кого-небудь. Натуркати голову комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натуркувати — НАТУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́РКАТИ, аю, аєш, НАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. 1. кого. Спонукати, підбурювати, намовляти кого-небудь виконати, зробити щось. Біля школи тим часом ще танці .. Словник української мови у 20 томах
  6. натуркувати — нату́ркувати / нату́ркати го́лову кому. Стомлювати кого-небудь розмовами. — І ти питаєш себе: чого вона хоче?.. І чи довіку думає натуркувати мені голову своїми..: чи тямиш? чи знаєш? (І. Франко); — Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала!.. Фразеологічний словник української мови
  7. натуркувати — НАТУ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́РКАТИ, аю, аєш і НАТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, розм. 1. перех. Спонукати, підбурювати до чого-небудь. Бач, чого захотілося: військо червоне поділити.. Словник української мови в 11 томах
  8. натуркувати — Натуркувати, -кую, -єш сов. в. натуркати, -каю, -єш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. Натуркали мені повні вуха, — вже я не знаю що й до чого. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо. Словник української мови Грінченка