нахиляти
НАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док.
1. що, рідко кого. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле.
Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (П. Грабовський);
Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (О. Іваненко);
Ухопив [Тупий] відро, що стояло на цямрині, нахилив і зачав пити воду (Л. Мартович);
Нахиливши голову, Максим пильно дивиться в глибінь, мов читає книгу (М. Стельмах);
// Змінюючи положення, наближати що-небудь до когось, чогось.
[Хвора:] Сядь ближче біля мене, нахили Лагідне личенько до мене ближче (Леся Українка).
2. кого, перен., заст. Навертати, спрямовувати кого-небудь до когось, чогось.
Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (з мемуарної літ.);
– А може, й не від того так полюбила Іванка, що мати його похвалила, що до нього серце її нахиляла? (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- нахиляти — нахиля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нахиляти — Похиляти, хилити, зст. клонити, (тулуб) нагинати, гнути, (човен) кренити; (до чого) схиляти, навертати, спрямовувати. Словник синонімів Караванського
- нахиляти — див. прихиляти Словник синонімів Вусика
- нахиляти — -яю, -яєш, недок., нахилити, -хилю, -хилиш, док., перех. 1》 Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. || Змінюючи положення, наближати до кого-, чого-небудь. 2》 перен., заст. Навертати, спрямовувати до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахиляти — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
- нахиляти — НАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (Граб. Словник української мови в 11 томах
- нахиляти — Нахиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку. Г. Барв. 343. Словник української мови Грінченка