1. Словник української мови у 20 томах

нахлинути

НАХЛИ́НУТИ, не, док.

1. Раптово, швидко поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.).

Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Ю. Збанацький);

Пітьма нахлинула на нього мов чорна вода (П. Загребельний).

2. перен. Набігти, з'явитися у великій кількості (про людей).

Всю рать свою вперед подвинув [Еней] і разом на врагів нахлинув. Велів всіх сікти та рубать. Пішли латинців потрошити (І. Котляревський);

Засуєтився двір всілякою челяддю, заповнився возами й повозками, як на ярмарку базар Сотникові собаки вже й лаяти перестали, така сила чужого народу нахлинула (Б. Лепкий);

Недовго й шматка хліба позбутися: нахлинуть [гості хозарські], як саранча, і приберуть до рук усю торгівлю (Д. Міщенко).

3. перен. Виникнути, появитися у кого-небудь, охопити когось, оволодіти ким-небудь (про спогади, почуття, думки і т. ін.).

Знову нахлинула байдужість і все залила як вода іскру (І. Багряний);

Спогади раптом широкою хвилею нахлинули на Крайнева (В. Собко);

Біля ватри залишився я сам. Щоб розігнати туск, який нахлинуув на мене, я пригадував собі останню розмову з мамою (Р. Іваничук).

4. перен. Раптово настати або статися.

Вадим розповів про страшне горе, яке нахлинуло на Київ – місто кільцем облягли (Б. Лепкий);

Два вершники помчалися за татарвою. Нахлинуло це так раптово, що – мить, і він втратив би все (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахлинути — нахли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахлинути — -не, док. 1》 Раптово, швидко з'явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). 2》 перен. Набігти, з'явитися у великій кількості (про людей). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахлинути — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
  4. нахлинути — НАХЛИ́НУТИ, не, док. 1. Раптово, швидко з’явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). Нахлинув туман; Нахлинула вода; Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Збан. Словник української мови в 11 томах