1. Словник української мови в 11 томах

нахлинути

НАХЛИ́НУТИ, не, док.

1. Раптово, швидко з’явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.).

Нахлинув туман; Нахлинула вода; Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Збан., Малин. дзвін, 1958, 401).

2. перен. Набігти, з’явитися у великій кількості (про людей).

Коли нова сила противника нахлинула на перше забороло вежі та з свіжими силами стала спинатися на ослизлі від крові та мозку драбини, Юрша відступив з заборола в глибину прибрамної вежі (Оп., Іду.., 1958, 629);

Недовго й шматка хліба позбутися: нахлинуть [гості хозарські], як саранча, і приберуть до рук усю торгівлю (Міщ., Сіверяни, 1961, 8).

3. перен. Виникнути, появитися у кого-небудь, охопити когось (про спогади, почуття, думки і т. ін.).

Нахлинула згадка чорна Про далекий кривавий ранок (Забашта, Нові береги, 1950, 49);

Спогади раптом широкою хвилею нахлинули на Крайнева (Собко, Зор. крила, 1950, 264);

Голова йому шуміла від думок і переживань, що раптом нахлинули, як повінь (Ткач, Плем’я.., 1961, 104).

4. перен. Раптово прийти, настати.

Нахлинули жнива.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахлинути — нахли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахлинути — -не, док. 1》 Раптово, швидко з'явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). 2》 перен. Набігти, з'явитися у великій кількості (про людей). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахлинути — НАХЛИ́НУТИ, не, док. 1. Раптово, швидко поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Ю. Збанацький); Пітьма нахлинула на нього мов чорна вода (П. Словник української мови у 20 томах
  4. нахлинути — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови