нахлинути

нахли́нути

-не, док.

1》 Раптово, швидко з'явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.).

2》 перен. Набігти, з'явитися у великій кількості (про людей).

3》 перен. Виникнути, появитися у кого-небудь, охопити когось (про спогади, почуття, думки і т. ін.).

4》 перен. Раптово прийти, настати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахлинути — нахли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахлинути — НАХЛИ́НУТИ, не, док. 1. Раптово, швидко поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Ю. Збанацький); Пітьма нахлинула на нього мов чорна вода (П. Словник української мови у 20 томах
  3. нахлинути — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
  4. нахлинути — НАХЛИ́НУТИ, не, док. 1. Раптово, швидко з’явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). Нахлинув туман; Нахлинула вода; Нахлинула тужна, широка, мов повінь, мелодія, вся душа натягнулась, мов струна (Збан. Словник української мови в 11 томах