націнка
НА́ЦІНКА, и, ж.
Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь.
Макуху продають з високою націнкою (В. Барка);
Один з них захистив дисертацію, але ресторанні націнки знівелювали тріумф (А. Крижанівський);
Ринок товарів санітарно-гігієнічного призначення гостро потребує державної підтримки. Необхідно терміново послабити податковий тиск на виробника, встановити мінімальні ставки ввізного мита (на необхідну для виробництва сировину) та торгових націнок (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націнка — на́цінка іменник жіночого роду набавлена сума Орфографічний словник української мови
- націнка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
- націнка — -и, ж. 1》 Сума, на яку підвищено ціну чого-небудь. 2》 Збільшення ціни виробу, пов'язане або з додатковими витратами на їх виготовлення і продаж, або з їх особливими властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націнка — (англ. еxtra charge) додаткова плата за вищу якість або особливі властивості продукту. Економічний словник
- націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. НАЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. націни́ти. Словник української мови в 11 томах