націнка
на́цінка
іменник жіночого роду
набавлена сума
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націнка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
- націнка — -и, ж. 1》 Сума, на яку підвищено ціну чого-небудь. 2》 Збільшення ціни виробу, пов'язане або з додатковими витратами на їх виготовлення і продаж, або з їх особливими властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. Макуху продають з високою націнкою (В. Барка); Один з них захистив дисертацію, але ресторанні націнки знівелювали тріумф (А. Словник української мови у 20 томах
- націнка — (англ. еxtra charge) додаткова плата за вищу якість або особливі властивості продукту. Економічний словник
- націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. НАЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. націни́ти. Словник української мови в 11 томах