націнка

на́цінка

іменник жіночого роду

набавлена сума

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націнка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
  2. націнка — -и, ж. 1》 Сума, на яку підвищено ціну чого-небудь. 2》 Збільшення ціни виробу, пов'язане або з додатковими витратами на їх виготовлення і продаж, або з їх особливими властивостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. Макуху продають з високою націнкою (В. Барка); Один з них захистив дисертацію, але ресторанні націнки знівелювали тріумф (А. Словник української мови у 20 томах
  4. націнка — (англ. еxtra charge) додаткова плата за вищу якість або особливі властивості продукту. Економічний словник
  5. націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. НАЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. націни́ти. Словник української мови в 11 томах