1. Великий тлумачний словник сучасної мови

націнка

на́цінка

-и, ж.

1》 Сума, на яку підвищено ціну чого-небудь.

2》 Збільшення ціни виробу, пов'язане або з додатковими витратами на їх виготовлення і продаж, або з їх особливими властивостями.

3》 Дохід, що його отримує посередницька організація за постачання або збут продукції підприємства.

Націнка брокера (дилера) — плата, що її стягує брокер або дилер при виконанні ними посередницьких функцій.

Складська націнка — накидка до ціни продукції, що її виплачує покупець на користь постачально-збутової організації.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націнка — на́цінка іменник жіночого роду набавлена сума Орфографічний словник української мови
  2. націнка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
  3. націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. Макуху продають з високою націнкою (В. Барка); Один з них захистив дисертацію, але ресторанні націнки знівелювали тріумф (А. Словник української мови у 20 томах
  4. націнка — (англ. еxtra charge) додаткова плата за вищу якість або особливі властивості продукту. Економічний словник
  5. націнка — НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. НАЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. націни́ти. Словник української мови в 11 томах