1. Словник української мови у 20 томах

націонал

НАЦІОНА́Л, а, ч., розм.

Неправильна назва, що вживалася стосовно осіб корінного населення національних республік і областей.

Ідея створення “другого поверху” – федерації рівноправних республік – розглядалася лише як поступка “націоналам”. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націонал — націона́л іменник чоловічого роду, істота некоректна назва населення національних республік Орфографічний словник української мови
  2. націонал — -а, ч., розм. Націоналіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націонал — Націона́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. націонал — НАЦІОНА́Л¹, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно до осіб корінного населення національних республік і областей. НАЦІОНА́Л —²… Перша частина складних слів-назв буржуазних партій і партійних угруповань... Словник української мови в 11 томах
  5. націонал — Націонал, -ла м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159. Словник української мови Грінченка