націонал
націона́л
-а, ч., розм.
Націоналіст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націонал — націона́л іменник чоловічого роду, істота некоректна назва населення національних республік Орфографічний словник української мови
- націонал — НАЦІОНА́Л, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно осіб корінного населення національних республік і областей. Ідея створення “другого поверху” – федерації рівноправних республік – розглядалася лише як поступка “націоналам”. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- націонал — Націона́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- націонал — НАЦІОНА́Л¹, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно до осіб корінного населення національних республік і областей. НАЦІОНА́Л —²… Перша частина складних слів-назв буржуазних партій і партійних угруповань... Словник української мови в 11 томах
- націонал — Націонал, -ла м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159. Словник української мови Грінченка