націонал
НАЦІОНА́Л¹, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно до осіб корінного населення національних республік і областей.
НАЦІОНА́Л —²… Перша частина складних слів-назв буржуазних партій і партійних угруповань, що відповідає слову націоналісти́чний, напр.: націона́л-демокра́т, націона́л-лібералі́зм, націона́л-соціалі́ст, націона́л-ухи́льник, націона́л-ухи́льництво і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націонал — націона́л іменник чоловічого роду, істота некоректна назва населення національних республік Орфографічний словник української мови
- націонал — -а, ч., розм. Націоналіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націонал — НАЦІОНА́Л, а, ч., розм. Неправильна назва, що вживалася стосовно осіб корінного населення національних республік і областей. Ідея створення “другого поверху” – федерації рівноправних республік – розглядалася лише як поступка “націоналам”. (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- націонал — Націона́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- націонал — Націонал, -ла м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159. Словник української мови Грінченка