начеплений
НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до начепи́ти.
Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський);
// наче́плено, безос. пред.
На шапці в Петьки начеплено навскоси червону стрічку (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начеплений — наче́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- начеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начепити. || начеплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начеплений — НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начепи́ти. Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (Коцюб., І, 1955, 278); // наче́плено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах