1. Орфографічний словник української мови

начеплений

наче́плений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начепити. || начеплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. начеплений — НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начепи́ти. Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський); // наче́плено, безос. пред. На шапці в Петьки начеплено навскоси червону стрічку (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. начеплений — НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начепи́ти. Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (Коцюб., І, 1955, 278); // наче́плено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах