начищати
НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док.
1. чого. Чистячи що-небудь готувати в якійсь кількості.
– Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (І. Нечуй-Левицький);
Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за тертку (Я. Гримайло).
2. що, розм. Добре, старанно чистити що-небудь.
Після бою, після січі начищає [боєць] ордени (М. Рудь);
Щоранку схопиться [Сергій Сергійович], охайно одягнеться, начистить до блиску черевики (Є. Кравченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начищати — начища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начищати — -аю, -аєш, недок., начистити, -чищу, -чистиш, док., перех. 1》 Чистячи, готувати в якій-небудь кількості. 2》 розм. Добре, старанно чистити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начищати — НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Словник синонімів української мови
- начищати — НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., перех. 1. Чистячи, готувати в якій-небудь кількості. На власноручно сконструйованій машині Пантелій Іванович начищає кілька склянок насіння (Веч. Київ, 27. Словник української мови в 11 томах