начищати
НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Начистити взуття; Після бою, після січі начищає (боєць) ордени (М. Рудь); (Бухта:) От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана (О. Корнійчук); Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Якова, до обов'язків якої входить.. витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде); "Самовари" (міномети) надраїли — аж горять (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начищати — начища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начищати — -аю, -аєш, недок., начистити, -чищу, -чистиш, док., перех. 1》 Чистячи, готувати в якій-небудь кількості. 2》 розм. Добре, старанно чистити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начищати — НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док. 1. чого. Чистячи що-небудь готувати в якійсь кількості. – Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків (І. Словник української мови у 20 томах
- начищати — НАЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, док., перех. 1. Чистячи, готувати в якій-небудь кількості. На власноручно сконструйованій машині Пантелій Іванович начищає кілька склянок насіння (Веч. Київ, 27. Словник української мови в 11 томах