начіплюватися
НАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і НАЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. наче́пляться; док.
1. Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін.
Женя й собі почав постукувати ногами, бо .. до його черевиків начіплялась глина (Є. Гуцало);
Вона .. вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Грицько Григоренко).
2. тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати від кого-небудь чогось; причепитися.
– Нащо ти брав [червінці]? – спитав дід. – Та я, каже, й не хотів, так начепилися, – бери та й бери. Силоміць у кишеню накидали [червінців] (Панас Мирний);
[Приблуда (до Горпини про Гордія):] Така бенеря як начепиться, то гірш пропасниці (М. Кропивницький).
3. тільки док., перен., розм. Набиваючись, пристати до кого-небудь.
Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора (Панас Мирний);
// Накинутися на кого-небудь (із лайкою, докорами і т. ін.).
Почала Лисавета, начепилась на Мотрю: – Трясця й розтрясця твоїй матері, ти така й сяка! (Грицько Григоренко).
Значення в інших словниках
- начіплюватися — начі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начіплюватися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
- начіплюватися — -ююся, -юєшся, недок., начіплятися, -яюся, -яєшся і начепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. начепляться; док. 1》 Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2》 тільки док., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начіплюватися — НАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і НАЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. наче́пляться; док. 1. Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. Женя й собі почав постукувати ногами, бо.. Словник української мови в 11 томах