начіплюватися
НАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і НАЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. наче́пляться; док.
1. Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін.
Женя й собі почав постукувати ногами, бо.. до його черевиків начіплялась глина (Гуц., Скупана.., 1965, 31);
Вона.. вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Григ., Вибр., 1959, 35).
2. тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого-небудь; причепитися.
— Нащо ти брав [червінці]? — спитав дід. — Та я, каже, й не хотів, так начепилися, — бери та й бери. Силоміць у кишеню накидали (Мирний, І, 1954, 188);
[Приблуда:] Така бенеря як начепиться, то гірш пропасниці (Кроп., І, 1958, 161).
3. тільки док., перен., розм. Набиваючись, пристати до кого-небудь.
Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора (Мирний, III, 1954, 59);
// Накинутися на кого-небудь (із лайкою, докорами і т. ін.).
Почала Лисавета, начепилась на Мотрю: — Трясця й розтрясця твоїй матері, ти така й сяка! (Григ., Вибр., 1959, 97).
Значення в інших словниках
- начіплюватися — начі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- начіплюватися — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
- начіплюватися — -ююся, -юєшся, недок., начіплятися, -яюся, -яєшся і начепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. начепляться; док. 1》 Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2》 тільки док., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начіплюватися — НАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і НАЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. наче́пляться; док. 1. Чіпляючись, навішуватися на що-небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. Женя й собі почав постукувати ногами, бо .. Словник української мови у 20 томах